1. Орфоепічний словник української мови

бібліофіл

бібліофі́л

[б'ібл'іоуф’іл]

-ла, м. (на) -лов'і/-л'і, мн. -лие, -л'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бібліофіл — бібліофі́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бібліофіл — -а, ч. Пристрасний любитель книжок, знавець і колекціонер рідкісних і цінних видань; книголюб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бібліофіл — див. бібліоман Словник чужослів Павло Штепа
  4. бібліофіл — БІБЛІОФІ́Л, а, ч. Пристрасний любитель книжок, знавець і колекціонер рідкісних і цінних видань; книголюб. Лесі раптом уявилося, як це Михайло Федорович, пристрасний бібліограф і бібліофіл, вчитується у Франкові про неї слова (М. Словник української мови у 20 томах
  5. бібліофіл — бібліофі́л (від бібліо... і ...філ) той, хто любить, цінує й збирає книги. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. бібліофіл — КНИГОЛЮ́Б (любитель книжок, знавець і колекціонер рідкісних і цінних видань), БІБЛІОФІ́Л, КНИ́ЖНИК, ГРАМОТІ́Й розм.; БІБЛІОМА́Н, КНИГОГРИ́З ірон. (людина, яка надмірно захоплюється книжками). Словник синонімів української мови
  7. бібліофіл — Бібліофі́л, -ла; -фі́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. бібліофіл — БІБЛІОФІ́Л, а, ч. Пристрасний любитель книжок, знавець і колекціонер рідкісних і цінних видань; книголюб. Лесі раптом уявилося, як це Михайло Федорович, пристрасний бібліограф і бібліофіл, вчитується у Франкові про неї слова (М. Ол. Словник української мови в 11 томах