бібліофіл
КНИГОЛЮ́Б (любитель книжок, знавець і колекціонер рідкісних і цінних видань), БІБЛІОФІ́Л, КНИ́ЖНИК, ГРАМОТІ́Й розм.; БІБЛІОМА́Н, КНИГОГРИ́З ірон. (людина, яка надмірно захоплюється книжками). Дмитро Гордійович великий книголюб, він часто навідується в міську бібліотеку (Є. Гуцало); Лесі раптом уявилося, що це Михайло Федорович, пристрасний бібліограф і бібліофіл, вчитується у Франкові про неї слова (М. Олійник); В особі Макара було дивне і рідке сполучення книжника і спортсмена (Ю. Смолич); Великий був грамотій григорівський садівник Кривенко, не шкодував він грошей на книжки (Д. Бедзик); — То я книжками так натовк свої валізи: я такий самий нещасний бібліоман, як мій батько (Т. Масенко); Ти написав томів із сотню, книгогризе (Словник Б. Грінченка).
Значення в інших словниках
- бібліофіл — бібліофі́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бібліофіл — [б'ібл'іоуф’іл] -ла, м. (на) -лов'і/-л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
- бібліофіл — -а, ч. Пристрасний любитель книжок, знавець і колекціонер рідкісних і цінних видань; книголюб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бібліофіл — див. бібліоман Словник чужослів Павло Штепа
- бібліофіл — БІБЛІОФІ́Л, а, ч. Пристрасний любитель книжок, знавець і колекціонер рідкісних і цінних видань; книголюб. Лесі раптом уявилося, як це Михайло Федорович, пристрасний бібліограф і бібліофіл, вчитується у Франкові про неї слова (М. Словник української мови у 20 томах
- бібліофіл — бібліофі́л (від бібліо... і ...філ) той, хто любить, цінує й збирає книги. Словник іншомовних слів Мельничука
- бібліофіл — Бібліофі́л, -ла; -фі́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бібліофіл — БІБЛІОФІ́Л, а, ч. Пристрасний любитель книжок, знавець і колекціонер рідкісних і цінних видань; книголюб. Лесі раптом уявилося, як це Михайло Федорович, пристрасний бібліограф і бібліофіл, вчитується у Франкові про неї слова (М. Ол. Словник української мови в 11 томах