бідкатися

бі́дкатися

[б’ідкатиес'а]

-айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бідкатися — бі́дкатися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. бідкатися — Нарікати, жалітися, скаржитися, плекатися, поплакатися, бідкуватися, співати Лазаря; (за кого) турбуватися, клопотатися, піклуватися. Словник синонімів Караванського
  3. бідкатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Висловлювати жаль, скаржитися, жалітися, плакатися. 2》 з оруд. в. без прийм. і з прийм. над, за, про і т. ін. Бути стурбованим чим-небудь; журитися, сумувати. 3》 без додатка і з род. в. з прийм. за, коло, біля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бідкатися — БІ́ДКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. Висловлювати жаль, скаржитися, жалітися, плакатися. – Ой, доле моя проклята! – бідкався Іван, важко ступаючи під гору по .. каменюках (І. Словник української мови у 20 томах
  5. бідкатися — див. журитися; нарікати; хвилюватися Словник синонімів Вусика
  6. бідкатися — СКА́РЖИТИСЯ (висловлювати невдоволення з приводу неприємностей, болю, горя, чиєїсь поведінки і т. ін.), НАРІКА́ТИ, РЕ́МСТВУВАТИ, ЖАЛІ́ТИСЯ, БІ́ДКАТИСЯ, ПЛА́КАТИ підсил., СТОГНА́ТИ підсил., ПЛА́КАТИСЯ підсил. розм., СКИ́ГЛИТИ розм., СКІ́МЛИТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. бідкатися — Бі́дкатися, -каюся, -каєшся чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. бідкатися — БІ́ДКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. Висловлювати жаль, скаржитися, жалітися, плакатися. — Ой, доле моя проклята! — бідкався Іван, важко ступаючи під гору по .. каменюках (Фр. Словник української мови в 11 томах
  9. бідкатися — Бідкатися, -каюся, -єшся гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Кв. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Черк. у. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. МВ. Словник української мови Грінченка