1. Орфоепічний словник української мови

важитися

ва́житися

[важиетиес'а]

-жус'а, -жиес':а, -жиец':а, -жац':а; нак. ваз'с'а, важтеис'а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. важитися — (рішатися на щось) наважуватися, насмілюватися; замірятися, посягати. Словник синонімів Полюги
  2. важитися — ва́житися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. важитися — Важити <�зважувати> себе; (на щось) наважуватися, зважуватися, насмілюватися; (на кого) зазіхати; пор. РИЗИКУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  4. важитися — -жуся, -жишся; наказ. сп. важся; недок. 1》 Визначати свою вагу, важити себе. 2》 з інфін., перен. Насмілюватися щось робити, зважуватися на щось. 3》 на кого. Замірятися, зазіхати. 4》 Пас. до важити 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. важитися — ВА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся; наказ. сп. ва́жся; недок. 1. Визначати свою вагу, важити себе. Оце, було, молодими та важимось на вагах (Марко Вовчок); Важився, як приїхав, зважусь, як буду виїздити, тоді напишу (М. Коцюбинський). 2. з інфін., перен. Словник української мови у 20 томах
  6. важитися — ВА́ЖИТИ на кого-що (намагатися заподіяти шкоду комусь, чомусь, позбавити когось чого-небудь), ВА́ЖИТИСЯ, ЗАМІРЯ́ТИСЯ, ЗАЗІХА́ТИ, ПОСЯГА́ТИ рідше, НАВА́ЖУВАТИСЯ рідше. — Док.: замі́ритися, зазіхну́ти, посягну́ти, посягти́, нава́житися. Словник синонімів української мови
  7. важитися — ВА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся; наказ, сп. ва́жся; недок. 1. Визначати свою вагу, важити себе. Оце було молодими та важимось на вагах (Вовчок, VI, 1956, 246); Важився, як приїхав, зважусь, як буду виїздити, тоді напишу (Коцюб., III, 1956, 328); 2. з інфін. Словник української мови в 11 томах
  8. важитися — Важитися, -жуся, -жишся гл. 1) Вѣситься, взвѣшиваться. 2) Отваживаться, рѣшаться. Ніхто з них не важивсь озватись до його словами. К. Іов. 7. На дівчину дивитися не важусь. К. Іов. 65. 3) Покушаться, умышлять. Словник української мови Грінченка