вагончик

Значення в інших словниках

1. вагончик — ваго́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. вагончик — -а, ч. 1》 Зменш. до вагон 1). 2》 розм. Те саме, що вагонетка. 3》 Перевізне приміщення у вигляді легкого вагона, що використовується як житло робітників, які працюють на певному віддаленні від населеного пункту. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вагончик — ВАГО́НЧИК, а, ч. 1. Зменш. до ваго́н 1. А тим часом Фесенко вертався до Одеси по залізній дорозі [залізницею]. Він сидів в вагончику без вікон, і свіжий вітерець прохолодив його гарячий вид (І. Словник української мови у 20 томах
4. вагончик — ВАГОНЕ́ТКА (невеликий відкритий вагон), ВАГО́НЧИК розм. Деренчали (у шахті) на нерівних рейках колеса вагонеток (О. Досвітній); І крейду з іншого кар'єру уже вагончики везуть (В. Сосюра). Словник синонімів української мови
5. вагончик — ВАГО́НЧИК, а, ч. 1. Зменш. до ваго́н 1. 2. розм. Те саме, що вагоне́тка. І вагончики, поскрипуючи, котилися штреками до кліті; винісшись на поверхню, гуркотливо вивантажувались з високої естакади і, повертаючись назад... Словник української мови в 11 томах