вибачення

ви́бачення

ибачеин':а]

-н':а, р. мн.ин'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибачення — ви́бачення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вибачення — ВИ́БАЧЕННЯ (прохання вибачити), ПРОБА́ЧЕННЯ, ПЕРЕПРО́ШЕННЯ, ПЕРЕПРО́СИНИ розм., ПЕРЕПРО́С заст. — Зараз же хай вона почує твоє вибачення (Ю. Яновський); Особа кинула край стола портфель.. Словник синонімів української мови
  3. вибачення — ВИ́БАЧЕННЯ, я, с. 1. Поблажливість до кого-небудь винного, до провини; прощення за провину. — Я приїхав просити заздалегідь вибачення за свою Онисію Степанівну (Н.-Лев., III, 1956, 182); Маслюк був неправий і.. Словник української мови в 11 томах
  4. вибачення — Вибачення, -ня с. Извиненіе. Левиц. І. 335. Словник української мови Грінченка
  5. вибачення — (вияв поблажливості) пробачення, прощення; (прохання прощення) перепрошення, перепросини. Словник синонімів Полюги
  6. вибачення — ВИ́БАЧЕННЯ, я, с. 1. Прощення за провину; поблажливість до кого-небудь винного або до провини. Стратегічний характер польсько-українських відносин був побудований на дуже міцних фундаментах. Словник української мови у 20 томах
  7. вибачення — -я, с. 1》 Поблажливість до кого-небудь винного, до провини; прощення за провину. 2》 Прохання вибачити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. вибачення — Ви́баче́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)