викривальний

викрива́льний

[виекриевал'нией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викривальний — ВИКРИВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який викриває кого-, що-небудь, містячи певні докази, факти і т. ін. – Але що ж писати? .. Викривальні статті та фейлетони? (О. Іваненко); Попереднього редактора було звільнено, як кажуть, із тріском, .. Словник української мови у 20 томах
  2. викривальний — -а, -е. 1》 Який викриває кого-, що-небудь, містячи в собі певні докази, факти і т. ін. 2》 Пов'язаний з викриванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викривальний — ВИКРИВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який викриває кого-, що-небудь, містячи в собі певні докази, факти і т. ін. Я. Галан продовжував і розвивав кращі традиції російської і української викривальної літератури, зокрема політичної сатири (Іст. укр. літ., II, 1956, 161). Словник української мови в 11 томах
  4. викривальний — викрива́льний прикметник Орфографічний словник української мови