викривальний
викрива́льний
[виекриевал'нией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викривальний — викрива́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- викривальний — -а, -е. 1》 Який викриває кого-, що-небудь, містячи в собі певні докази, факти і т. ін. 2》 Пов'язаний з викриванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викривальний — ВИКРИВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який викриває кого-, що-небудь, містячи певні докази, факти і т. ін. – Але що ж писати? .. Викривальні статті та фейлетони? (О. Іваненко); Попереднього редактора було звільнено, як кажуть, із тріском, .. Словник української мови у 20 томах
- викривальний — ВИКРИВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який викриває кого-, що-небудь, містячи в собі певні докази, факти і т. ін. Я. Галан продовжував і розвивав кращі традиції російської і української викривальної літератури, зокрема політичної сатири (Іст. укр. літ., II, 1956, 161). Словник української мови в 11 томах