вирядитися

ви́рядитися

ир'адиетиес'а]

-р'аджус'а, -диес':а, -диец':а, -д'ац':а; нак. -диес'а, -д'іц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирядитися — ви́рядитися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вирядитися — див. виряджатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вирядитися — ВИ́РЯДИТИСЯ див. виряджа́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. вирядитися — ВИ́РЯДИТИСЯ див. виряджа́тися. Словник української мови в 11 томах
  5. вирядитися — ВІДПРАВЛЯ́ТИСЯ (починати відхід, від'їзд, відліт з якого-небудь місця), ВИРУША́ТИ, РУША́ТИ, ВІДБУВА́ТИ, ВІДХО́ДИТИ (про людей — пішки; про поїзди, пароплави); ВІД'ЇЖДЖА́ТИ, ВІД'ЇЗДИ́ТИ (про людей, наземний транспорт); ВИЇЖДЖА́ТИ... Словник синонімів української мови