1. Орфоепічний словник української мови

вмитися

вми́тися

[ўмитиес'а]

= умитися

-ийус'а, -ийеіс':а, -ийеіц':а, -ийуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вмитися — вми́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вмитися — ВМИ́ТИСЯ див. умива́тися. Словник української мови у 20 томах
  3. вмитися — вми́тися: ◊ і не вми́лася до <когось, чогось> про щось незначне порівняно із <�кимось, чимось> (м, ср, ст): Не перечу, що історія, яку хочу розказати, і не вмилася до “Острова Божевільних” чи до “Пса Баскервілів”, коли йде мова про атмосферу несамовитости і жахіть (Керницький) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. вмитися — облива́тися (рідше умива́тися, обмива́тися і т. ін.) / обли́тися (вми́тися, обми́тися і т. ін.) (крива́вим (гірки́м, сьо́мим і т. ін.)) по́том. Дуже важко працювати, дуже втомлюватися працюючи. Фразеологічний словник української мови