вольовий

вольови́й

[вол'овий]

м. (на) -вому/-л'оув'ім, мн. -л'оув'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вольовий — -а, -е. 1》 Прикм. до воля 1). 2》 Який має тверду волю, характер; наполегливий. 3》 Заснований на особистій волі, без урахування об'єктивних умов і закономірностей; волюнтаристичний. Вольове керівництво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вольовий — Вольови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. вольовий — вольови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  4. вольовий — ВОЛЬОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до во́ля 1. Вольовим зусиллям він спиняв нервовий дрож (П. Колесник); У вольових діях виявляється єдність розуму і волі людини (з наук. літ.). 2. Який має тверду волю, характер; наполегливий. Словник української мови у 20 томах
  5. вольовий — ВОЛЬОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до во́ля 1. Вольовим зусиллям він спиняв нервовий дрож (Кол., Терен.., 1959, 38); У вольових діях виявляється єдність розуму і волі людини (Рад. психол. наука.., 1958, 320). 2. Який має тверду волю, характер; наполегливий. Словник української мови в 11 томах
  6. вольовий — НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ (який невідступно добивається своєї мети, стійкий у її здійсненні), НАСТІ́ЙЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ розм., НАСТИ́РНИЙ розм., ЗАВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТЛИВИЙ підсил., НАПО́РИСТИЙ підсил. рідше, НЕВІДСТУ́ПНИЙ підсил. Словник синонімів української мови