втручатися

втруча́тися

[ўтручатиес'а]

= утручатися

-айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втручатися — втруча́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. втручатися — ВТРУЧА́ТИСЯ (УТРУЧА́ТИСЯ) у що, до чого (з власного бажання, самочинно включатися в якусь дію, починати займатися чиїмись справами), ВТОРГА́ТИСЯ (УТОРГА́ТИСЯ) книжн., ВВ'Я́ЗУВАТИСЯ (УВ'Я́ЗУВАТИСЯ) розм., ВСТРЯВА́ТИ (УСТРЯВА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
  3. втручатися — Встрявати (в щось), влазити, вмішуватися, залазити, лізти, мішатися, потикатися, присерблюватися, присусіджуватися, пхатися, рипатися, соватися, сунутися, тикатися, тицятися, ув'язуватися Фразеологічні синоніми: встромляти носа... Словник синонімів Вусика
  4. втручатися — ВТРУЧА́ТИСЯ (УТРУЧА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВТРУ́ТИТИСЯ (УТРУ́ТИТИСЯ), втру́чуся, втру́тишся, док., у що, до чого і без дод. 1. рідко. Входити, проникати куди-небудь, у що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  5. втручатися — (утручатися), -аюся, -аєшся, недок., втрутитися (утрутитися), втручуся, втрутишся, док., у що, до чого і без додатка, 1》 рідко. Входити, проникати куди-небудь, у що-небудь. 2》 Самочинно займатися чиїмись справами, встрявати в чиї-небудь стосунки тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. втручатися — ВТРУЧА́ТИСЯ (УТРУЧА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, не-док., ВТРУ́ТИТИСЯ (УТРУ́ТИТИСЯ), втру́чуся, втру́тишся, док., у що, до чого і без додатка. 1. рідко. Входити, проникати куди-небудь, у що-небудь. Словник української мови в 11 томах
  7. втручатися — (у що) устрявати, вплутуватися, жм, лізти, пхатися, ід. стромляти <�пхати, сунути> носа, не стояти осторонь, кн. не триматися невтралітету; (в інтимне) лізти <�з чобітьми> в душу. Словник синонімів Караванського