1. Словник української мови в 11 томах

втручатися

ВТРУЧА́ТИСЯ (УТРУЧА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, не-док., ВТРУ́ТИТИСЯ (УТРУ́ТИТИСЯ), втру́чуся, втру́тишся, док., у що, до чого і без додатка.

1. рідко. Входити, проникати куди-небудь, у що-небудь.

Ніхто не прохав його на вечерю, а самому втручатися в чужу сім’ю в цей святий вечір йому не хотілось (Вас., І, 1959, 79);

*Образно. Згарище втрутилося в чистоту зимового пейзажу України, труїть повітря (Ле, Мої листи, 1945, 35).

2. Самочинно займатися чиїмись справами, встрявати в чиї-небудь стосунки тощо.

Тут я почуваюся вільним, незалежним, не знаю над собою жодного контролю, ніхто не втручається в моє приватне життя (Коцюб., І, 1955, 261);

І їй, певне, було б до мислі навіть, щоб невістка не втручалась до господарства (Л. Укр., III, 1952, 686);

Був він ще сам не старий і здоровий та й не любив, як хто-небудь втручається та тикається в його роботу (Григ., Вибр., 1959, 267);

Тимурівський рух став масовим, типовим після того, як вийшла книжка Гайдара, бо Гайдар зумів перегорнути одну сторінку життя наперед, втрутитися своїм словом у життя (Донч., VI, 1957, 598);

// Брати активну участь у чомусь для припинення чого-небудь, протидіяння чому-небудь і т. ін.

Ще хвилина — і зляканий Вася віддасть полтиника. Глоба вирішує сам втрутитися в цю справу (Собко, Скеля.., 1961, 21);

Аж тут утрутився Янсон. Не треба сперечатися. Питання потребує глибшого пророблення (Кач., II, 1958, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втручатися — втруча́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. втручатися — (у що) устрявати, вплутуватися, жм, лізти, пхатися, ід. стромляти <�пхати, сунути> носа, не стояти осторонь, кн. не триматися невтралітету; (в інтимне) лізти <�з чобітьми> в душу. Словник синонімів Караванського
  3. втручатися — [ўтручатиес'а] = утручатися -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. втручатися — (утручатися), -аюся, -аєшся, недок., втрутитися (утрутитися), втручуся, втрутишся, док., у що, до чого і без додатка, 1》 рідко. Входити, проникати куди-небудь, у що-небудь. 2》 Самочинно займатися чиїмись справами, встрявати в чиї-небудь стосунки тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. втручатися — ВТРУЧА́ТИСЯ (УТРУЧА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВТРУ́ТИТИСЯ (УТРУ́ТИТИСЯ), втру́чуся, втру́тишся, док., у що, до чого і без дод. 1. рідко. Входити, проникати куди-небудь, у що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  6. втручатися — Встрявати (в щось), влазити, вмішуватися, залазити, лізти, мішатися, потикатися, присерблюватися, присусіджуватися, пхатися, рипатися, соватися, сунутися, тикатися, тицятися, ув'язуватися Фразеологічні синоніми: встромляти носа... Словник синонімів Вусика
  7. втручатися — ВТРУЧА́ТИСЯ (УТРУЧА́ТИСЯ) у що, до чого (з власного бажання, самочинно включатися в якусь дію, починати займатися чиїмись справами), ВТОРГА́ТИСЯ (УТОРГА́ТИСЯ) книжн., ВВ'Я́ЗУВАТИСЯ (УВ'Я́ЗУВАТИСЯ) розм., ВСТРЯВА́ТИ (УСТРЯВА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови