втручатися
ВТРУЧА́ТИСЯ (УТРУЧА́ТИСЯ) у що, до чого (з власного бажання, самочинно включатися в якусь дію, починати займатися чиїмись справами), ВТОРГА́ТИСЯ (УТОРГА́ТИСЯ) книжн., ВВ'Я́ЗУВАТИСЯ (УВ'Я́ЗУВАТИСЯ) розм., ВСТРЯВА́ТИ (УСТРЯВА́ТИ) розм., ВПЛУ́ТУВАТИСЯ (УПЛУ́ТУВАТИСЯ) розм., ПРИПЛУ́ТУВАТИСЯ розм., ЛІ́ЗТИ розм., МІША́ТИСЯ розм., ЗАМІ́ШУВАТИСЯ розм., ВМІ́ШУВАТИСЯ (УМІ́ШУВАТИСЯ) розм., МИ́КАТИСЯ діал., ТУРА́ТИСЯ діал.; ПІДПРЯГА́ТИСЯ розм. (у розмову). — Док.: втру́титися (утру́титися), вто́ргнутися (уто́ргнутися), вв'яза́тися (ув'яза́тися), встря́нути (устря́нути), встря́ти (устря́ти), вплу́татися (уплу́татися), приплу́татися, влі́зти, заміша́тися, вміша́тися (уміша́тися), підпрягти́ся. Тут я почуваюся вільним,.. ніхто не втручається в моє приватне життя (М. Коцюбинський); — Письменники сміливо вторгаються у життя, порушуючи найскладніші проблеми (з газети); Без крайньої потреби не ув'язується (офіціантка) з відвідувачами в суперечки (О. Гончар); Чи варт вам устрявати у таке діло? Що вона вам — сестра, родичка? (Панас Мирний); Моя дружина.. ні в які авантюри не стане вплутуватися (І. Кулик); — А я вам кажу про це, бо ви в мене питали про нього! Якби не питали, то я б ліз? (Є. Гуцало); — Се моє діло: чи продав, чи позакладав, — не мішайтесь (Г. Квітка-Основ'яненко); Він не вирізняється нічим із юрби селян, рідко вмішується в розмову (І. Франко); — Я вже й не микаюсь в їх діло, і змовчую (І. Нечуй-Левицький); Василеве поле засівав Шміло, бо Василь.. ні до чого й не турався (І. Франко).
Значення в інших словниках
- втручатися — втруча́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- втручатися — (у що) устрявати, вплутуватися, жм, лізти, пхатися, ід. стромляти <�пхати, сунути> носа, не стояти осторонь, кн. не триматися невтралітету; (в інтимне) лізти <�з чобітьми> в душу. Словник синонімів Караванського
- втручатися — [ўтручатиес'а] = утручатися -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
- втручатися — (утручатися), -аюся, -аєшся, недок., втрутитися (утрутитися), втручуся, втрутишся, док., у що, до чого і без додатка, 1》 рідко. Входити, проникати куди-небудь, у що-небудь. 2》 Самочинно займатися чиїмись справами, встрявати в чиї-небудь стосунки тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- втручатися — ВТРУЧА́ТИСЯ (УТРУЧА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВТРУ́ТИТИСЯ (УТРУ́ТИТИСЯ), втру́чуся, втру́тишся, док., у що, до чого і без дод. 1. рідко. Входити, проникати куди-небудь, у що-небудь. Словник української мови у 20 томах
- втручатися — Встрявати (в щось), влазити, вмішуватися, залазити, лізти, мішатися, потикатися, присерблюватися, присусіджуватися, пхатися, рипатися, соватися, сунутися, тикатися, тицятися, ув'язуватися Фразеологічні синоніми: встромляти носа... Словник синонімів Вусика
- втручатися — ВТРУЧА́ТИСЯ (УТРУЧА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, не-док., ВТРУ́ТИТИСЯ (УТРУ́ТИТИСЯ), втру́чуся, втру́тишся, док., у що, до чого і без додатка. 1. рідко. Входити, проникати куди-небудь, у що-небудь. Словник української мови в 11 томах