1. Орфоепічний словник української мови

відбитися

відби́тися

[в'ідбитиес'а]

-д'ібйус'а, -д'ібйеис':а/ -д'ібйес':а, -д'ібйеиц':а/-д'ібйец':а, -д'ібйеимос':а, -д'ібйеитеис'а/-д'ібйеитес':а, -д'ібйуц':а; нак. -бийс'а, -бийтеис'а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відбитися — відби́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відбитися — див. відбиватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відбитися — ВІДБИ́ТИСЯ див. відбива́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. відбитися — відби́тися вул. 1. дати належну відсіч (ст) 2. відчепитися, відійти, піти геть (ст): Відбийся! Пакуй манатки! Щоб, як я верну за п'ять мінут, і духу твого тут не було (Авторка) ◊ відби́тися як гімно́ від бе́рега → гівно Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. відбитися — відбива́тися / відби́тися в па́м’яті чиїй. Запам’ятовуватися комусь. Ось яка та картина, що відбилася в пам’яті моїй наперекір течії вічно біжучого часу (Леся Українка); Відбилася в моїй пам’яті її (Аделіни Патті) витончена невеличка фігура з профілем... Фразеологічний словник української мови
  6. відбитися — ВИДІЛЯ́ТИСЯ (бути помітним серед інших), ВИРІЗНЯ́ТИСЯ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВИДАВА́ТИСЯ, ВИЗНАЧА́ТИСЯ, ВІДЗНАЧА́ТИСЯ, ВІДЗНА́ЧУВАТИСЯ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВИТИНА́ТИСЯ, ВИЗНА́ЧУВАТИСЯ рідше, ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ рідше, ВИКРЕ́СЛЮВАТИСЯ... Словник синонімів української мови
  7. відбитися — Відби́тися, відіб’ю́ся, відіб’є́шся, -б’ю́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. відбитися — ВІДБИ́ТИСЯ див. відбива́тися. Словник української мови в 11 томах
  9. відбитися — Відбиватися, -ваюся, -єшся сов. в. відбитися, -діб'юся, -б'єшся, гл. 1) Отбиваться, отбиться. Од троянців одбивались. Котл. Ен. VI. 62. 2) Удаляться, удалиться, отдаляться, отдалиться, отбиться. Від роду відбилася. Чуб. V. Словник української мови Грінченка