відбиток

відби́ток

[в'ідбиток]

-тка, м. (на) -тку, мн. -ткие, -тк'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відбиток — (те, що відбилося) відбиття, печатка, (звуковий) відгомін, (у дзеркалі) відображення, віддзеркалення. Словник синонімів Полюги
  2. відбиток — відби́ток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. відбиток — (ніг) слід; (у воді) віддзеркалення, відображення, відбиття; (коректурний) гранка; (статті) ВІДБИТКА; (світла) відсвіт, ВІДБЛИСК. Словник синонімів Караванського
  4. відбиток — -тка, ч. 1》 Слід, витиснений на чомусь, у чомусь. 2》 Пробний текст, малюнок і т. ін., виготовлений друкарським способом. Коректурний відбиток. 3》 Окремо зброшурована стаття, невеликий твір тощо із збірника, журналу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. відбиток — ВІДБИ́ТОК, тка, ч. 1. Слід, витиснений на чому-небудь, у чомусь. Відбитки широких лап показували, що завдовжки він [ведмідь] сягав до двох метрів (М. Трублаїні); Ось відбитки-ямочки якісь, мовби овечка походила (І. Словник української мови у 20 томах
  6. відбиток — наклада́ти (кла́сти) / накла́сти (покла́сти) тавро́ (клеймо́, печа́ть, знак, відби́ток) на кого—що і без додатка. Впливати, діяти на кого-, що-небудь, позначатися на комусь, чомусь. Фразеологічний словник української мови
  7. відбиток — ВІДБИ́ТОК (ознака, що є результатом дії когось, чогось, якогось впливу, стану тощо), ВІДБИТТЯ́, ВІДПЕЧА́ТОК рідше, ПЕЧА́ТКА, ПЕЧА́ТЬ книжн.; ВІ́ДГОМІН, ВІ́ДБЛИСК (перев. зовнішня ознака). Словник синонімів української мови
  8. відбиток — ВІДБИ́ТОК, тка, ч. 1. Слід, витиснений на чомусь, у чомусь. Відбитки широких лап показували, що завдовжки він [ведмідь] сягав до двох метрів (Трубл. Словник української мови в 11 томах