відбиток

ВІДБИ́ТОК (ознака, що є результатом дії когось, чогось, якогось впливу, стану тощо), ВІДБИТТЯ́, ВІДПЕЧА́ТОК рідше, ПЕЧА́ТКА, ПЕЧА́ТЬ книжн.; ВІ́ДГОМІН, ВІ́ДБЛИСК (перев. зовнішня ознака). Відбиток творчого духу Шевченка і Франка, Лесі Українки й Коцюбинського лежить на всій українській літературі (з журналу); В емоційно забарвленій лексиці, крім елементів характеристики й оцінки, є елементи відбиття почуттів мовця (з посібника); Зміни, що відбулися в житті наших дітей, наклали свій відпечаток і на літературу (з посібника); Та проклята панщина.. поклала свою печатку й на Харитона (М. Коцюбинський); Майже сто літ життя не залишили в погляді чудесного діда печаті втоми, старості (Т. Масенко); Особливо могутній творчий відгомін знайшла мисль, поезія й особа Сковороди в безсмертній творчості П. Г. Тичини (В. Козаченко); Вона побачила в його очах.. полохливий відблиск чи то страху, чи болю (М. Стельмах).

ВІДБИ́ТОК (зображення предмета, відбите у дзеркалі, на полірованій поверхні, у воді тощо), ВІДБИТТЯ́, ВІДДЗЕРКА́ЛЕННЯ, ВІДОБРА́ЖЕННЯ, ВІ́ДСВІТ рідко, ВІ́ДКИД діал. Не міг досита намилуватись своїм відбитком у дзеркалі (Ірина Вільде); Симетрія дзеркального відбиття; Не дивіться На своє віддзеркалення В голубій.. воді! (М. Рильський); Раптом звівся на руку й потягся очима до свого відображення на воді (І. Волошин); Яким повів очима навкруги, наче шукаючи десь, ніби в прозорій воді, її (дівчини) чарівного одсвіту (І. Нечуй-Левицький); У бистрих нуртах нічого не видно, опріч одкиду неба ясного, гаїв та шпилів (Марко Вовчок).

ВІДОБРА́ЖЕННЯ (показ кого-, чого-небудь засобами слова, живопису, гри тощо), ВІДБИТТЯ́, ВІДБИ́ТОК, ЗОБРА́ЖЕННЯ, ЗМАЛЮВА́ННЯ, ВІДТВО́РЕННЯ, ВІДДЗЕРКА́ЛЕННЯ. Найвеличнішим призначенням митця є насамперед відображення величі й краси життя (з науково-популярної літератури); Доба наростання й підготовки революції 1905 року знайшла в творчості поетеси (Лесі Українки) яскраве й глибоке художнє відбиття (з журналу); Головне завдання письменника — зображення людини, її праці, всього її життя (М. Рильський); Багатство змалювання людської душі, тонкий гумор.. визначають характер новел (С. Олійника) (з журналу); Проблемою проблем нашої драматургії й театру є, звичайно, питання про відтворення сучасності (О. Левада).

I. СЛІД (знак, що залишається від чогось — виїмка, подряпина, пляма і т. ін.), ВІДБИ́ТОК, ПОЗНА́КА, ПРИМ'Я́ТИНА, ПОВОЛО́КА (від протягання чогось); ПО́РУБ рідше (від рубання); СТУПНЯ́, СТУПА́К розм. (відбиток людської ноги на якійсь поверхні); ПОТЬО́К, ХВІСТ, ШЛЕЙФ (перев. чого, який — смуга на якійсь поверхні, в повітрі, на воді від руху чого-небудь). Гризельда дивилась, чи не зосталось де на мулі слідів од людських ніг (І. Нечуй-Левицький); На снігу добре відбився слід його (вовка) лап. Відбитки були завбільшки з долоню (О. Донченко); Шура намагалася вгадати серед цих численних слідів Юрасеву ступню (О. Гончар); Піт зоставляв чорні потьоки на його старому виду (Панас Мирний); По бухті сновигали невеликі буксирні портові катерки, перегукуючись високими й низькими голосами, за ними тяглися хвости білої піни (Д. Ткач).

ТІНЬ (темний відбиток від предмета, освітленого з протилежного боку); ВІДБИ́ТОК, ДІД перев. мн., розм., ТІ́НЯВА розм., ОТІ́НЕННЯ розм. По сріблястій землі лягли довгі чорні тіні (М. Коцюбинський); Враз блиснула кулисто висока лампа на вартівні й на стелі задрижав гострий відбиток ґрат решітчастих (П. Козланюк); Сутінки лягли на ярмарковий майдан. Підвелись діди (Н. Рибак); Зонтик кидав таке чудове отінення на її ніжне лице, що воно.. видалося мені кращим, як коли-небудь іншим разом (О. Кобилянська).

ФОТОГРА́ФІЯ (фотографічний знімок), СВІТЛИ́НА, ФОТОЗНІ́МОК, ЗНІ́МОК, ФОТОКА́РТКА, ФОТОКА́РТОЧКА розм., КА́РТКА розм., КА́РТОЧКА розм., ФО́ТО розм., ВІДБИ́ТОК (виготовлений з негатива); ФОТОПОРТРЕ́Т, ПОЛИ́ЧЧЯ заст. (із зображенням обличчя людини). Він пише багато, куди попало і кому попало, з єдиною метою — одержати фотографію. Якщо ж він досягає свого, то кілька днів ходить, розмахуючи карткою, показує кожному свою дівчину (О. Гончар); Старший мій брат Степан просив прислати фото нашої Глодоської хати, і ту світлину зробив для нього учитель (Т. Масенко); Над столом висить велика рамка, в якій позбирано всі сімейні фотознімки (Є. Гуцало); Знімки вчених вийшли всі вдалі (П. Загребельний); Прикрашала кімнату велика фотокартка у дубовій лакованій рамі — випуск агрономічного факультету (Ю. Мушкетик); (Пелагія:) Оцю фотокарточку Юля привезла з Москви. Недавно фотографувалася (З. Мороз); — Колись — знімемося й карточками обміняємося. Добре? (С. Васильченко); — З того часу, як почули про музей, усі фотографи здають мені відбитки (В. Кучер); Хто вже хто, а він добре розуміється на такій тонкій справі, як фотопортрет (Л. Первомайський); Жалую, що не можу зараз послати Вам свого поличчя, бо ще не встиг сфотографуватися (М. Коцюбинський).