відбиття

ВІДБИ́ТОК (ознака, що є результатом дії когось, чогось, якогось впливу, стану тощо), ВІДБИТТЯ́, ВІДПЕЧА́ТОК рідше, ПЕЧА́ТКА, ПЕЧА́ТЬ книжн.; ВІ́ДГОМІН, ВІ́ДБЛИСК (перев. зовнішня ознака). Відбиток творчого духу Шевченка і Франка, Лесі Українки й Коцюбинського лежить на всій українській літературі (з журналу); В емоційно забарвленій лексиці, крім елементів характеристики й оцінки, є елементи відбиття почуттів мовця (з посібника); Зміни, що відбулися в житті наших дітей, наклали свій відпечаток і на літературу (з посібника); Та проклята панщина.. поклала свою печатку й на Харитона (М. Коцюбинський); Майже сто літ життя не залишили в погляді чудесного діда печаті втоми, старості (Т. Масенко); Особливо могутній творчий відгомін знайшла мисль, поезія й особа Сковороди в безсмертній творчості П. Г. Тичини (В. Козаченко); Вона побачила в його очах.. полохливий відблиск чи то страху, чи болю (М. Стельмах).

ВІДБИ́ТОК (зображення предмета, відбите у дзеркалі, на полірованій поверхні, у воді тощо), ВІДБИТТЯ́, ВІДДЗЕРКА́ЛЕННЯ, ВІДОБРА́ЖЕННЯ, ВІ́ДСВІТ рідко, ВІ́ДКИД діал. Не міг досита намилуватись своїм відбитком у дзеркалі (Ірина Вільде); Симетрія дзеркального відбиття; Не дивіться На своє віддзеркалення В голубій.. воді! (М. Рильський); Раптом звівся на руку й потягся очима до свого відображення на воді (І. Волошин); Яким повів очима навкруги, наче шукаючи десь, ніби в прозорій воді, її (дівчини) чарівного одсвіту (І. Нечуй-Левицький); У бистрих нуртах нічого не видно, опріч одкиду неба ясного, гаїв та шпилів (Марко Вовчок).

ВІДОБРА́ЖЕННЯ (показ кого-, чого-небудь засобами слова, живопису, гри тощо), ВІДБИТТЯ́, ВІДБИ́ТОК, ЗОБРА́ЖЕННЯ, ЗМАЛЮВА́ННЯ, ВІДТВО́РЕННЯ, ВІДДЗЕРКА́ЛЕННЯ. Найвеличнішим призначенням митця є насамперед відображення величі й краси життя (з науково-популярної літератури); Доба наростання й підготовки революції 1905 року знайшла в творчості поетеси (Лесі Українки) яскраве й глибоке художнє відбиття (з журналу); Головне завдання письменника — зображення людини, її праці, всього її життя (М. Рильський); Багатство змалювання людської душі, тонкий гумор.. визначають характер новел (С. Олійника) (з журналу); Проблемою проблем нашої драматургії й театру є, звичайно, питання про відтворення сучасності (О. Левада).