відбуватися

Значення в інших словниках

1. відбуватися — (мати місце) здійснюватися, бути, траплятися, проходити, уроч. довершуватися. Словник синонімів Полюги
2. відбуватися — відбува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. відбуватися — Мати місце, ставатися, коїтися, робитися, діятися, здійснюватися, розігруватися; (- бій) точитися; (штрафом) обмежуватися, обходитися; док. ВІДБУТИСЯ, (- країну) воскреснути, i>після неволі</i встати з колін. Словник синонімів Караванського
4. відбуватися — -аюся, -аєшся, недок., відбутися, -будуся, -будешся; мин. ч. відбувся, -лася, -лося; мн. відбулися; док. 1》 тільки 3 ос. Проходити, мати місце, тривати; здійснюватися (про роботу, події тощо). 2》 чим. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. відбуватися — ВІДБУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДБУ́ТИСЯ, бу́дуся, бу́дешся; мин. ч. відбу́вся, ла́ся, ло́ся; мн. відбули́ся; док. 1. тільки 3 ос. Проходити, тривати; здійснюватися. Всередині цього другого будинку – велика світлиця, куди ми збираємося .. Словник української мови у 20 томах
6. відбуватися — див. позбуватися Словник синонімів Вусика
7. відбуватися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
8. відбуватися — ВІДБУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВІДБУ́ТИСЯ, бу́дуся, бу́дешся; мин. ч. відбу́вся, ла́ся, ло́ся; мн. відбули́ся; док. 1. тільки 3 ос. Словник української мови в 11 томах