відблиск

Значення в інших словниках

1. відблиск — ві́дблиск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. відблиск — Вилиск, відсвіт, полиск, виблиск, (на небі) заграва; пор. СПАЛАХ. Словник синонімів Караванського
3. відблиск — Виблиск, вилиск, полиск Словник чужослів Павло Штепа
4. відблиск — -у, ч. 1》 Сяяння відбитого світла; відсвіт на якій-небудь поверхні. || Відтінок якогось кольору; полиск. 2》 перен. Відбиття якихось переживань, почуттів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. відблиск — ВІ́ДБЛИСК, у, ч. 1. Сяяння відбитого світла; відсвіт на якій-небудь поверхні. Відблиски світла тремтіли на землі круг вогнища, як срібляста сітка (М. Словник української мови у 20 томах
6. відблиск — див. блиск Словник синонімів Вусика
7. відблиск — БЛИСК (яскраве світло, що випромінюється або відбивається чим-небудь), БЛИ́СКІТ рідше, СЯ́ЯННЯ підсил., СІЯ́ННЯ підсил. поет.; ВИ́БЛИСК, ПО́БЛИСК, ЗБЛИСК, ПО́ЛИСК, ВИ́ЛИСК, РО́ЗБЛИСК рідше (непостійний, мінливий або неяскравий блиск)... Словник синонімів української мови
8. відблиск — Ві́дблиск, -ку; -лиски, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. відблиск — ВІ́ДБЛИСК, у, ч. 1. Сяяння відбитого світла; відсвіт на якій-небудь поверхні. Відблиски світла тремтіли на землі круг вогнища, як срібляста сітка (Коцюб., І, 1955, 219); З льохового віконця [падали] до середини бочки слабі відблиски сонячного світла (Фр. Словник української мови в 11 томах