відхилити

відхили́ти

[в'ідхиелитие]

-л'у, -илиеш; нак.и, -л'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відхилити — Відхилити, -ся см. відхиляти, -ся. Словник української мови Грінченка
  2. відхилити — ВІДХИЛИ́ТИ див. відхиля́ти. Словник української мови в 11 томах
  3. відхилити — ВІДХИЛИ́ТИ див. відхиля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. відхилити — відхили́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. відхилити — див. відхиляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. відхилити — ВІДВЕРТА́ТИ (спрямовувати чиюсь діяльність, увагу тощо в інший бік), ВІДВО́ДИТИ, ВІДВОЛІКА́ТИ, ВІДХИЛЯ́ТИ. — Док.: відверну́ти, відвести́, відволікти́, відхили́ти. Я придумав.. Словник синонімів української мови