1. Орфоепічний словник української мови

вірування

ві́рування

[в’іруван':а]

-н':а, р. мн. -ан'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вірування — ві́рування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вірування — -я, с. Релігійні уявлення кого-небудь; віросповідання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вірування — ВІ́РУВАННЯ, я, с. Релігійні уявлення кого-небудь; постулати якої-небудь релігії, віросповідання. Я почала порівнювати (наскільки тямила) наші обряди з чужими, наші вірування з поганськими (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  4. вірування — ВІ́РА (визнання існування Бога; те або інше релігійне вчення); ВІРОСПОВІДА́ННЯ, РЕЛІ́ГІЯ, ВІ́РУВАННЯ, ВІРОВИЗНА́ННЯ рідше; ВІРОВЧЕ́ННЯ (основні положення якоїсь релігії). Котилися і наші козачі Дурні голови, за правду, За віру Христову (Т. Словник синонімів української мови
  5. вірування — ВІ́РУВАННЯ, я, с. Релігійні уявлення кого-небудь; віросповідання. Я почала порівнювати (наскільки тямила) наші обряди з чужими, наші вірування з поганськими (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах