в'їзд

[вйізд]

-зду, м. (на) -з'д'і, мн. -здие, -з'д'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'їзд — ПЕРЕСЕ́ЛЕННЯ (зміна місця проживання); ПЕРЕЇ́ЗД (за допомогою засобів пересування, з майном); ВИ́ЇЗД, ЕМІГРА́ЦІЯ (в чужу країну); В'ЇЗД (УЇЗД), ІММІГРА́ЦІЯ (з іншої країни на постійне проживання); ВИ́ВІД іст. (селян на інші землі). Словник синонімів української мови
  2. в'їзд — в'їзд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. в'їзд — В'ЇЗД (УЇ́ЗД), у, ч. 1. тільки одн. Дія за знач. в'їжджа́ти¹, в'їзди́ти. Дарка спала й не бачила того в'їзду (Леся Українка); Розвідники уважно оглядали споруду й земляний вал, що її оточував. Словник української мови у 20 томах
  4. в'їзд — (уїзд), -у, ч. 1》 тільки одн. Дія за знач. в'їжджати, в'їздити. 2》 Місце, через яке в'їжджають куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови