в'їзд
[вйізд]
-зду, м. (на) -з'д'і, мн. -здие, -з'д'іў
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- в'їзд — в'їзд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- в'їзд — (уїзд), -у, ч. 1》 тільки одн. Дія за знач. в'їжджати, в'їздити. 2》 Місце, через яке в'їжджають куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- в'їзд — В'ЇЗД (УЇ́ЗД), у, ч. 1. тільки одн. Дія за знач. в'їжджа́ти¹, в'їзди́ти. Дарка спала й не бачила того в'їзду (Леся Українка); Розвідники уважно оглядали споруду й земляний вал, що її оточував. Словник української мови у 20 томах
- в'їзд — ПЕРЕСЕ́ЛЕННЯ (зміна місця проживання); ПЕРЕЇ́ЗД (за допомогою засобів пересування, з майном); ВИ́ЇЗД, ЕМІГРА́ЦІЯ (в чужу країну); В'ЇЗД (УЇЗД), ІММІГРА́ЦІЯ (з іншої країни на постійне проживання); ВИ́ВІД іст. (селян на інші землі). Словник синонімів української мови