гачок

гачо́к

[гачок]

-чка, м. (на) -чку, мн. -чки, -чк'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гачок — (загнутий металевий дротик) крючок, (лінія) розм. карлючка, закарлючка, завиток. Словник синонімів Полюги
  2. гачок — гачо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. гачок — (на одязі) гаплик; (великий) гак, ключка; (на письмі) заковика, закарлюка, закарлючка, кривулька; П. зачіпка, причіпка, ПРИВІД. Словник синонімів Караванського
  4. гачок — -чка, ч. 1》 Зменш. до гак 1-3). Спусковий гачок — частина затвору вогнепальної зброї. 2》 Закручена лінія, завиток, розчерк у письмі. 3》 перен., розм. Зачіпка, причіпка під час розгляду чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гачок — ГАЧО́К, чка́, ч. 1. Зменш. до гак¹ 1, 3. Двері злетіли з гачка і навстіж відчинилися (І. Микитенко); – Тяжкі пологи .. – тихо відповів Олександр Іванович, шукаючи на вішалці вільного гачка повісити кепку (Б. Антоненко-Давидович). Словник української мови у 20 томах
  6. гачок — див. колючка; кривий Словник синонімів Вусика
  7. гачок — закида́ти / заки́нути ву́дочку (гачо́к, га́ка і т. ін.). 1. Обережно, натяками розвідувати, з’ясовувати щось. Здалека почала (Уляна): “Хоч би з батьками познайомив мене. Якось незручно”. Фразеологічний словник української мови
  8. гачок — ВІ́ШАЛКА (поличка чи стояк з дерев'яними чи металевими стрижнями для вішання одягу або окремий забитий в стінку стрижень), ВІША́К рідше, ВІ́ШАЛО діал.; ШАРА́ГИ діал. (такий стояк); КІЛО́К, КЛЮ́ЧКА, ГАЧО́К, ГАК (окремий такий стрижень). Старий.. Словник синонімів української мови
  9. гачок — Гачо́к, -чка́, на гачку́; гачки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. гачок — ГАЧО́К, чка, ч. 1. Зменш. до гак 1-3. Розмовляючи з чоловіком, Зося перестала вертіти гачком (Н.-Лев., І, 1956, 225); Б’ється бідна рибка на гачку (Коцюб., І, 1955, 470); Двері злетіли з гачка і навстіж відчинилися (Мик., II, 1957, 298). Словник української мови в 11 томах
  11. гачок — Гачок, -чка м. ум. отъ гак. Крючекъ. Шух. І. 226. Скуй гачок на удку. Левиц. І. 123. Словник української мови Грінченка