гачок

ВІ́ШАЛКА (поличка чи стояк з дерев'яними чи металевими стрижнями для вішання одягу або окремий забитий в стінку стрижень), ВІША́К рідше, ВІ́ШАЛО діал.; ШАРА́ГИ діал. (такий стояк); КІЛО́К, КЛЮ́ЧКА, ГАЧО́К, ГАК (окремий такий стрижень). Старий.. повісив на вішалку кожух і сів коло лави на малесенький стільчик (Григорій Тютюнник); Не звертаючи найменшої уваги на Чуйгука, що стояв біля вікна, наче вішак, повідчиняла (Зоня) шухляди (Ірина Вільде); Коли виходили з зали й він здіймав з вішала свій капелюх, переходила коло нього одна студентка (О. Кобилянська); Він почепив на кілок шапку, роздягся й закинув на жердку свиту (М. Коцюбинський); Зайшов у хату, мовчки повісив шапку на ключці, скинув сірячину (А. Головко); Знімає (Галя) капелюшок, ладнає зачіску, чіпляє капелюх на гак (П. Кочура).

ГАЧО́К (невеликий загнутий металевий стрижень, прикріплений до вудки), КРЮЧО́К, ГАК. Часом на гачок ловилась якась велика рибина (О. Донченко); Ми часто випливали удвох на рибу.. Ми ловили неводом, вудкою на крючки (М. Коцюбинський); Не до жартів рибі, коли її жабри гаком зачепили (прислів'я).

ГАЧО́К (закручена лінія, розчерк у письмі), КАРЛЮ́ЧКА, КРЮЧО́К, ЗАВИТО́К, ЗАКАРЛЮ́ЧКА розм., ЗАКАРЛЮ́КА розм. Все там (у школі) було чудне, незвичайне, якісь таблички з гачками та закарлючками (М. Коцюбинський); Ми в редакції любили одержувати її акуратні карлючки на папері (Ю. Яновський); Мурашкова розгорнула листок, обписаний грецькими крючками (І. Нечуй-Левицький); Почерк у Пріськи, справді, красивий, округлий, з мудрими завиткамии (М. Стельмах); Люди підходили до приговора (про поділ землі), скидали шапки і руками та грудьми видавлювали під ним якісь на коріння схожі закарлюки або ставили хрестик (М. Стельмах).

ЗА́ЩІПКА (на дверях, вікнах тощо), ГАЧО́К, ГАК, ЗА́ЩІБКА діал. Юнак обмацав руками раму і, знайшовши защіпку, тихенько розчинив вікно (М. Трублаїні); Замкнув (Начко) вікно і позащіпав як годиться всі гачки і засувки (І. Франко); — Приїдеш іншим разом, — на щось натякнув старий і поклав руку на срібні защібки замкненої Біблії (М. Стельмах). — Пор. 1. замо́к.

ПРИ́ВІД (обставина, з якої виникає підстава для чогось), ЗА́ЧІПКА, ПРИ́ЧІПКА розм., ПРИ́КЛЮЧКА розм., ПО́ШТОВХ розм., ГАЧО́К розм., ПРЕТЕ́КСТ книжн., ПРИТО́КА діал. Він наважився піти до неї.. Правда, не одразу. Спочатку довго шукав приводу (В. Габор); Еймунд вирішив, що якраз з'явилася добра зачіпка до розмови з князем про платню для дружини (П. Загребельний); Машинально поклала Тамара книжку на етажерку. І не думала повертати цей томик. Це було лише причіпкою до розмови (А. Хижняк); Чи ж десятникові багацько тра приключок, щоб зайти у чиюсь хату? (А. Кримський); Пропоную новий претекст, щоб прикопуватись до авторів тих же рукописів, цебто: треба вимагати від авторів, щоб уживали тільки такі слова й речення, котрі будуть узнані за вповні народні (В. Самійленко); Сама доля дала йому притоку журитися, а він не журився! (Лесь Мартович). — Пор. I. 1. підста́ва.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гачок — (загнутий металевий дротик) крючок, (лінія) розм. карлючка, закарлючка, завиток. Словник синонімів Полюги
  2. гачок — гачо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. гачок — (на одязі) гаплик; (великий) гак, ключка; (на письмі) заковика, закарлюка, закарлючка, кривулька; П. зачіпка, причіпка, ПРИВІД. Словник синонімів Караванського
  4. гачок — [гачок] -чка, м. (на) -чку, мн. -чки, -чк'іў Орфоепічний словник української мови
  5. гачок — -чка, ч. 1》 Зменш. до гак 1-3). Спусковий гачок — частина затвору вогнепальної зброї. 2》 Закручена лінія, завиток, розчерк у письмі. 3》 перен., розм. Зачіпка, причіпка під час розгляду чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. гачок — ГАЧО́К, чка́, ч. 1. Зменш. до гак¹ 1, 3. Двері злетіли з гачка і навстіж відчинилися (І. Микитенко); – Тяжкі пологи .. – тихо відповів Олександр Іванович, шукаючи на вішалці вільного гачка повісити кепку (Б. Антоненко-Давидович). Словник української мови у 20 томах
  7. гачок — див. колючка; кривий Словник синонімів Вусика
  8. гачок — закида́ти / заки́нути ву́дочку (гачо́к, га́ка і т. ін.). 1. Обережно, натяками розвідувати, з’ясовувати щось. Здалека почала (Уляна): “Хоч би з батьками познайомив мене. Якось незручно”. Фразеологічний словник української мови
  9. гачок — Гачо́к, -чка́, на гачку́; гачки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. гачок — ГАЧО́К, чка, ч. 1. Зменш. до гак 1-3. Розмовляючи з чоловіком, Зося перестала вертіти гачком (Н.-Лев., І, 1956, 225); Б’ється бідна рибка на гачку (Коцюб., І, 1955, 470); Двері злетіли з гачка і навстіж відчинилися (Мик., II, 1957, 298). Словник української мови в 11 томах
  11. гачок — Гачок, -чка м. ум. отъ гак. Крючекъ. Шух. І. 226. Скуй гачок на удку. Левиц. І. 123. Словник української мови Грінченка