декотрий
де́котрий
[декотрией]
м. (на) -рому /-р'ім, мн. -р'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- декотрий — де́котрий займенник Орфографічний словник української мови
- декотрий — -а, -е. Те саме, що деякий 1), 3). || у знач. ім. декотрий, -рого, ч.; декотра, -рої, ж. Хто-небудь, конкретно не визначений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- декотрий — ХТО-НЕ́БУДЬ (яка-небудь особа — байдуже хто — з певного ряду), ХТОСЬ, ДЕ́ХТО, ДЕ́КОТРИЙ (ужив. також при підкресленні обмеженої кількості осіб з групи, спільної за якоюсь ознакою). Словник синонімів української мови
- декотрий — Де́котрий, -ра, -ре, де́котрого, -рому, -рій, з де́котрим і де́ з котрим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- декотрий — ДЕ́КОТРИЙ, а, е. Те саме, що де́який 1, 3. — Я примітив, що декотрі дами міняють убрання по два й по три рази на день… (Н.-Лев., II, 1956, 394); Забрязкотів посуд. Скрикнули жінки, декотрі з-за столу схопилися. Словник української мови в 11 томах
- декотрий — Декоторий, декотрий, -а, -е Нѣкоторый. К. ЧР. 296. Людей гонили силою на присягу; то й батько присягав на Унію, а декоториї не хтіли та ховались. ЗОЮР. І. 137. Не всі сплять, що хроплять, лиш декотрі. Камен. у. Инші гомонять, а декотрі понурі сидять і голів не зводять. МВ. І. 39. Словник української мови Грінченка