декотрий

ХТО-НЕ́БУДЬ (яка-небудь особа — байдуже хто — з певного ряду), ХТОСЬ, ДЕ́ХТО, ДЕ́КОТРИЙ (ужив. також при підкресленні обмеженої кількості осіб з групи, спільної за якоюсь ознакою). Мати вже зараз думає, що його хто-небудь з багачів обидив (Марко Вовчок); — Зізнайся, хто тоді написав оту записку.. Адже це хтось із твоїх добрих знайомих, ти мав би знати (Є. Гуцало); Їй здавалося тоді, що вся публіка чужа.. Треба було їй когось, хто репрезентував би глядачів (Ю. Яновський); Цього інженера знали й ще дехто з присутніх (І. Ле); — Звісно, нам, персоналові, це (втечі вихованців) безслідно не минає, декому передчасно здають нерви, зношується організм (О. Гончар); Було вона в своєму селі йде — той привітає, другий за здоров'я спитає, декотрий пожартує (Марко Вовчок). — Пор. будь-хто́.

ЯКИ́ЙСЬ займ. неознач. (невідомо який), КОТРИ́ЙСЬ, ОДИ́Н, ХТО́ЗНА-ЯКИ́Й розм., КА́ЗНА-ЯКИ́Й розм. рідше; ДЕ́ЯКИЙ, ПЕ́ВНИЙ, ДЕ́КОТРИЙ (точно не визначений). Якийсь чоловік віз снопи з поля (І. Нечуй-Левицький); Коли мандрували козаки на Січ, то завертали сюди, щоб запастися списами. Отоді, може, котрийсь козак і зачепився тут за якусь, поклавши початок династії (О. Гончар); Раїса чула часом у серці певну ніжність, якесь материне почуття до цього знівеченого життя (М. Коцюбинський); Їхала.. одна скупа пані й везла з собою усі свої скарби великі (Марко Вовчок); Цей дріт приносить телеграми хтозна з якої далини (М. Рильський); В її клункові були коралі та деяка одежина (М. Коцюбинський); Полк мав просуватися вперед загонами і.., можливо, діяти певний час децентралізовано (О. Гончар); — Я примітив, що декотрі дами міняють убрання по два й по три рази на день... (І. Нечуй-Левицький).