дикий

ди́кий

икией]

м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дикий — I дик (дикий кабан), дикар, дикарський, дикезний, дикенький, диковезний, диковенний, дикуватий, дикун, дикунський, дич, дичак, дичина, дичковий, дичок, діч, задичавілий, задичавлений, здичавілий II див. відлюдкуватий; неосвічений; непокірний Словник синонімів Вусика
  2. дикий — А, -е. Шалений, сильний, неймовірний. Куди ж це такі гроші дикі пропадають? (Б. Жолдак). Словник сучасного українського сленгу
  3. дикий — ДИ́КИЙ, а, е. 1. Який перебуває у первісному природному стані, живе на волі, не приручений, на відміну від свійського (про тварин). І звір того не зробить дикий, Що ви, б’ючи поклони, З братами дієте… (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  4. дикий — (тварини і трави, які неосвоєні) неприручений, здичілий, (про рослин) дикорослий. Словник синонімів Полюги
  5. Дикий — Ди́кий прізвище Орфографічний словник української мови
  6. дикий — БЕЗДО́МНИЙ (про свійських тварин — який не має свого господаря), БРОДЯ́ЧИЙ, ПРИБЛУ́ДНИЙ (який прибився до чужого дому, стада і т. ін.; бродячий узагалі). Зажурчало в коров'яках, і звідти вибігла з божевільними очима задичавіла, бездомна свиня (С. Словник синонімів української мови
  7. дикий — -а, -е. 1》 Який перебуває у первісному природному стані, живе на волі, не приручений, на відміну від свійського (про тварин). || Який росте без втручання людини, некультивований, на відміну від садового, городнього (про рослини). Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. дикий — (- тварин) вільний, не свійський, неприборканий; (- рослини) дикорослий, не культивований, природний; (куток) пустельний, глухий, необжитий, незаселений, безлюдний, відлюдний; (нарід) первісний, нецивілізований, дикунський, варварський, примітивний... Словник синонімів Караванського
  9. дикий — Ди́кий, -ка, -ке; ди́кі, -ких Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. дикий — Дикий, -а, -е Дикій. На печерській горі росла тоді дика пуща. К. ЧР. 91. Обізветься хлопство дикими степами. К. Досв. 25. Дикий кабан. Рудч. Ск. І. 186. д. бузина. раст. Бузина. Sambucus nigra. ЗЮЗО. І. 135. д. вишня. раст. Словник української мови Грінченка