довкілля
довкі́лля
[доуўк’іл':а]
-л':а
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довкілля — навколишнє, а не оточуюче середовище Середовище, що нас оточує, незрідка називають оточуюче. Але так казати і писати не можна. По-українському це довкілля, або довколишнє, навколишнє середовище. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- довкілля — довкі́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- довкілля — Оточення, навколишній світ <�простір, обшар, середовище, осереддя>, до вкружжя, як ім. довколишнє; ОК. околиця, округа, окіл, околія; п! АНТУРАЖ. Словник синонімів Караванського
- довкілля — Окружающая среда — environment — Umgebung, Umwelt – 1) Навколишнє природне середовище. Див. навколишнє середовище. 2) Син. терміну навколишнє середовище. Гірничий енциклопедичний словник
- довкілля — -я, с. 1》 Навколишнє середовище. 2》 Природні умови, оточення, у якому існує жива істота, організм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- довкілля — ДОВКІ́ЛЛЯ, я, с. 1. Те саме, що середо́вище 2, 3. Володько стоїть, також непорушно, мов статуя, його обліплює снігом, йому від того приємно, він вслухається в далеке і близьке довкілля (У. Словник української мови у 20 томах