1. Великий тлумачний словник сучасної мови

довкілля

довкі́лля

-я, с.

1》 Навколишнє середовище.

2》 Природні умови, оточення, у якому існує жива істота, організм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довкілля — навколишнє, а не оточуюче середовище Середовище, що нас оточує, незрідка називають оточуюче. Але так казати і писати не можна. По-українському це довкілля, або довколишнє, навколишнє середовище. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. довкілля — довкі́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. довкілля — Оточення, навколишній світ <�простір, обшар, середовище, осереддя>, до вкружжя, як ім. довколишнє; ОК. околиця, округа, окіл, околія; п! АНТУРАЖ. Словник синонімів Караванського
  4. довкілля — [доуўк’іл':а] -л':а Орфоепічний словник української мови
  5. довкілля — Окружающая среда — environment — Umgebung, Umwelt – 1) Навколишнє природне середовище. Див. навколишнє середовище. 2) Син. терміну навколишнє середовище. Гірничий енциклопедичний словник
  6. довкілля — ДОВКІ́ЛЛЯ, я, с. 1. Те саме, що середо́вище 2, 3. Володько стоїть, також непорушно, мов статуя, його обліплює снігом, йому від того приємно, він вслухається в далеке і близьке довкілля (У. Словник української мови у 20 томах