додатковий

Значення в інших словниках

1. додатковий — додатко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
2. додатковий — -а, -е. 1》 Який є додатком (у 2 знач.) до чого-небудь. Додаткова вартість ек. — вартість, створювана працею найманого робітника понад вартість робочої сили. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. додатковий — ДОДАТКО́ВИЙ (який є доповненням до чогось); НАБАВНИ́Й розм. (перев. про плату, ціну тощо); ЗА́ЙВИЙ, ПОБІ́ЧНИЙ спец. (іще один до якоїсь кількості); ПРОМІ́ЖНИЙ (перев. про певні заходи, процеси тощо — між двома такими самими подібними); ПРИДА́ТКОВИЙ спец. Словник синонімів української мови
4. додатковий — ДОДАТКО́ВИЙ, а, е. 1. Який є додатком (у 2 знач.) до чого-небудь. Ланка одержала в додаткову оплату 900 пудів картоплі (Вол., Сади.., 1950, 106); Варя Кочубей виливала з алюмінію ложки в неробочий час. Словник української мови в 11 томах
5. додатковий — Додатковий, -а, -е Прибавочный. Словник української мови Грінченка