додатковий
додатко́вий
-а, -е.
1》 Який є додатком (у 2 знач.) до чого-небудь.
Додаткова вартість ек. — вартість, створювана працею найманого робітника понад вартість робочої сили.
Додаткові пільги — вигоди, що надаються організацією, компанією, її співробітниками на додачу до оплати праці.
2》 лінгв. Який виконує роль додатка (у 3 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- додатковий — додатко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- додатковий — [додатковией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- додатковий — ДОДАТКО́ВИЙ (який є доповненням до чогось); НАБАВНИ́Й розм. (перев. про плату, ціну тощо); ЗА́ЙВИЙ, ПОБІ́ЧНИЙ спец. (іще один до якоїсь кількості); ПРОМІ́ЖНИЙ (перев. про певні заходи, процеси тощо — між двома такими самими подібними); ПРИДА́ТКОВИЙ спец. Словник синонімів української мови
- додатковий — ДОДАТКО́ВИЙ, а, е. 1. Який є додатком (у 2 знач.) до чого-небудь. Ланка одержала в додаткову оплату 900 пудів картоплі (Вол., Сади.., 1950, 106); Варя Кочубей виливала з алюмінію ложки в неробочий час. Словник української мови в 11 томах
- додатковий — Додатковий, -а, -е Прибавочный. Словник української мови Грінченка