діалектичний

діалекти́чний

[д'іалеиктичнией]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діалектичний — діалекти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. діалектичний — -а, -е. 1》 Заснований на законах діалектики. Діалектичний матеріалізм — наука про найбільш загальні закони буття, розвитку явищ об'єктивної дійсності і процесу пізнання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. діалектичний — діалекти́чний (грец. διαλεκτικός) той, що стосується діалектики, заснований на законах діалектики; ¤ д. метод – метод наукового пізнання, що розглядає дійсність в її русі, розвитку і суперечностях; ¤ д-а логіка... Словник іншомовних слів Мельничука
  4. діалектичний — ДІАЛЕКТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Заснований на законах діалектики. Підкреслюючи діалектичний характер процесів природи і їх пізнання, Ленін писав, що сучасна фізика «народжує діалектичний матеріалізм» (Наука.., 4, 1958, 2). Словник української мови в 11 томах