діалектичний
ДІАЛЕКТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Заснований на законах діалектики.
Підкреслюючи діалектичний характер процесів природи і їх пізнання, Ленін писав, що сучасна фізика «народжує діалектичний матеріалізм» (Наука.., 4, 1958, 2).
∆ Діалекти́чний матеріалі́зм — філософія марксизму-ленінізму, що органічно поєднує матеріалістичне вирішення основного питання філософії з діалектикою; наука про найбільш загальні закони буття, розвитку явищ об’єктивної дійсності і процесу пізнання; науковий світогляд і революційний метод пізнання і перетворення дійсності.
Діалектичний матеріалізм як єдина справді наукова філософія спирається на успіхи всієї сучасної науки (Ком. Укр., З, 1962, 60).
2. Стос. до діалектики (у 2 знач.).
Необхідно явища культури і журналістики вивчати у всій їх.. конкретності, в діалектичній складності (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 21).
Значення в інших словниках
- діалектичний — діалекти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- діалектичний — [д'іалеиктичнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- діалектичний — -а, -е. 1》 Заснований на законах діалектики. Діалектичний матеріалізм — наука про найбільш загальні закони буття, розвитку явищ об'єктивної дійсності і процесу пізнання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- діалектичний — діалекти́чний (грец. διαλεκτικός) той, що стосується діалектики, заснований на законах діалектики; ¤ д. метод – метод наукового пізнання, що розглядає дійсність в її русі, розвитку і суперечностях; ¤ д-а логіка... Словник іншомовних слів Мельничука