діалектика
ДІАЛЕ́КТИКА, и, ж.
1. Всебічне вчення про рух і розвиток, революційний метод пізнання і перетворення світу.
Діалектика вимагає всебічного дослідження даного суспільного явища в його розвитку і зведення зовнішнього, позірного до корінних рушійних сил, до розвитку продуктивних сил і до класової боротьби (Ленін, 21, 1950, 185);
Діалектика є наука про найбільш загальні закони розвитку не тільки природи і суспільства, але й мислення (Ком. Укр., 4, 1960, 27).
2. Процес розвитку, руху чого-небудь.
Діалектика державно-монополістичного капіталізму така, що замість зміцнення капіталістичної системи, на що розраховує буржуазія, він ще більше загострює суперечності капіталізму, розхитує його до самої основи (Програма КПРС, 1961, 23);
— Щось ти мені дуже нагадуєш дворушника якогось: учора агітував на цілий місяць лишитись, а сьогодні… — Діалектика, жінко! Нічого не поробиш (Головко, І, 1957, 489).
3. заст. Уміння вести суперечку, полеміку, застосовуючи логічні докази.
Значення в інших словниках
- діалектика — діале́ктика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- діалектика — Спочатку її розуміли як метод судження, додатковий у відношенні до формальної логіки. Наприклад, Сократ у своїх діалогах вдається здебільшого до заперечення різноманітних тез у намаганні показати, що вони ведуть до логічних суперечностей... Енциклопедія політичної думки
- діалектика — -и, ж. 1》 Вчення про рух і розвиток, теорія і метод пізнання та перетворення світу. 2》 Процес розвитку, руху чого-небудь. 3》 заст. Уміння вести суперечку, полеміку, застосовуючи логічні докази. Великий тлумачний словник сучасної мови
- діалектика — діале́ктика (грец. διαλεκτική – мистецтво вести бесіду, від διαλέγομαι – веду бесіду, обговорюю) 1. У первісному значенні – мистецтво полеміки, логічний метод встановлення істини шляхом виявлення й подолання суперечностей у судженнях противника. Словник іншомовних слів Мельничука
- діалектика — Філософське поняття, під яким розуміється: мистецтво дискусії, насамперед вміння знайти істину через розкриття і подолання суперечностей у міркуваннях противника (античність), мистецтво логіки (середньовіччя)... Універсальний словник-енциклопедія
- діалектика — ДІАЛЕКТИКА (грецьк. διαλεκτιυή — мистецтво вести бесіду, сперечатися) — вчення про об'єктивну суперечливість буття, тотожність протилежностей (конечне і безконечне, перервне і безперервне, зв'язок і відокремленість, сталість і мінливість і т. Філософський енциклопедичний словник