завоювання

Значення в інших словниках

1. завоювання — завоюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. завоювання — -я, с. 1》 перев. кого, чого. Дія за знач. завоювати. 2》 перен. Перемога, досягнення, успіх, здобуті у боротьбі, праці і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. завоювання — ЗАГА́РБАННЯ (насильне захоплення чужої території), ПІДКО́РЕННЯ, ПОКО́РЕННЯ рідше; ЗАВОЮВА́ННЯ, ІНТЕРВЕ́НЦІЯ (введення військ на чужу територію); ОКУПА́ЦІЯ (тимчасове захоплення чужої території); АНЕ́КСІЯ (насильне приєднання чужої території)... Словник синонімів української мови
4. завоювання — Завоюва́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. завоювання — ЗАВОЮВА́ННЯ, я, с. 1. перев. кого, чого. Дія за знач. завоюва́ти. Держава, створена Чингісханом, була держава військова, головною її метою були війни та завоювання (Іст. Словник української мови в 11 томах
6. завоювання — Завоюва́ння, -ня с. Завоеваніе. Словник української мови Грінченка