1. Орфоепічний словник української мови

задзвеніти

задзвені́ти

[задзвеин’ітие]

-н'у, -ниш, -ниемо, -ниете; нак. -ни, -н'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задзвеніти — задзвені́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. задзвеніти — -ню, -ниш, док. 1》 без додатка і чим. Почати дзвеніти, утворюючи звуки, схожі на дзенькіт. 2》 перен. Дзвінко зазвучати, залунати (про звуки). || Дзвінко заспівати (про птахів), задзижчати (про комах). || Задзюрчати (про воду). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. задзвеніти — Задзвені́ти, -ню, -ниш, -нить Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. задзвеніти — ЗАДЗВЕНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док. 1. без додатка і чим. Почати дзвеніти, утворюючи звуки, схожі на дзенькіт. Коні помчали, дзвоники задзвеніли (Кв.-Осн., II, 1956, 270); Ураз щось застукало в вікно, аж шибки задзвеніли (Гр. Словник української мови в 11 томах
  5. задзвеніти — Задзвеніти, -ню́, -ни́ш гл. Зазвенѣть. Словник української мови Грінченка