1. Орфоепічний словник української мови

закріплений

закрі́плений

[закр’іплеинией]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закріплений — закрі́плений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. закріплений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до закріпити. || закріплено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який перебуває у чиємусь користуванні, віданні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закріплений — Закрі́плений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. закріплений — ЗАКРІ́ПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до закріпи́ти. Не можна працювати ножівкою без ручки або з ручкою, що має тріщину чи слабко закріплена (Практ. з машинозн., 1957, 52); В той же день дослід був проведений вдруге. Словник української мови в 11 томах