1. Великий тлумачний словник сучасної мови

закріплений

закрі́плений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до закріпити.

|| закріплено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Який перебуває у чиємусь користуванні, віданні.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закріплений — закрі́плений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. закріплений — [закр’іплеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. закріплений — Закрі́плений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. закріплений — ЗАКРІ́ПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до закріпи́ти. Не можна працювати ножівкою без ручки або з ручкою, що має тріщину чи слабко закріплена (Практ. з машинозн., 1957, 52); В той же день дослід був проведений вдруге. Словник української мови в 11 томах