закінчений

Значення в інших словниках

1. закінчений — закі́нчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. закінчений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до закінчити. || закінчено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.У якого певна якість досягла повноти, завершення. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. закінчений — ГОТО́ВИЙ (про роботу, виріб і т. ін.), ЗРО́БЛЕНИЙ, ЗАКІ́НЧЕНИЙ, ЗАВЕ́РШЕНИЙ, ГОТОВІ́СІНЬКИЙ розм.; ВИ́ГОТОВЛЕНИЙ (про виріб); ВИ́КОНАНИЙ (про роботу). Всі стіни в робочій кімнаті були завішані ескізами, а то й готовими картинами (А. Словник синонімів української мови
4. закінчений — Закі́нчений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. закінчений — ЗАКІ́НЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до закінчи́ти. По сей бік муру канал уже був закінчений і обмурований (Смолич, І, 1958, 78); // закі́нчено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах