залюбки
залюбки́
[зал'убки]
присл.
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- залюбки — залюбки́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- залюбки — див. охоче Словник синонімів Вусика
- залюбки — пр., охоче, радо, з дорогою душею, з приємністю, кн. із задоволенням. Словник синонімів Караванського
- залюбки — присл. Охоче, із задоволенням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- залюбки — ОХО́ЧЕ (з великим бажанням, готовністю, радістю), РА́ДО, ЗАЛЮБКИ́, ЗАОХО́ТКИ розм. Охоче посилаю вам уповноваження на право перекладати мої оповідання (М. Коцюбинський); Хлопці радо йшли озброєні до лав (В. Словник синонімів української мови
- залюбки — Залюбки́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- залюбки — ЗАЛЮБКИ́, присл. Охоче, із задоволенням. Він залюбки згодився б тепер одбути кару за Грицька (Вас І, 1959, 175); Миколі подобались українські пісні, і він їх залюбки слухав… (Шер., Перші загони, 1939, 19); Ремо залюбки з’їв шматок сарни (Досв., Гюлле, 1961, 59). Словник української мови в 11 томах
- залюбки — Залюбки нар. Съ удовольствіемъ; охотно. Ну там вода! залюбки напитись. Черк. у. На Наталю молодую залюбки дивились. Мкр. Н. Як перше було, коли йду куди, то весело й залюбки. МВ. І. 17. Словник української мови Грінченка