1. Орфоепічний словник української мови

залягти

залягти́

[зал'агти]

-л'ажу, -л'ажеиш; мин. -л'іг, -л'агла; нак. -л'аж, -л'ажтеи

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залягти — залягти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. залягти — див. залягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. залягти — ЛЯГА́ТИ (про людей та деяких тварин — приймати горизонтальне положення), ПА́ДАТИ, ПРИПАДА́ТИ, ОПУСКА́ТИСЯ, ЗЛЯГА́ТИ розм., КЛА́СТИСЯ розм., ОБЛЯГА́ТИСЯ розм. рідше; РОЗЛЯГА́ТИСЯ, РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. залягти — Залягти́, заля́жу, -ля́жеш, -ля́жуть; залі́г, залягла́, -лягли́; залі́гши; заля́ж, -ля́жмо, -ля́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. залягти — ЗАЛЯГТИ́ див. заляга́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. залягти — Заляга́ти, -га́ю, -єш сов. в. залягти́, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Занимать, занять мѣсто, покрывать, покрыть собою. Геть! бач моє місто залягла. Мнж. 143. Сиві кабани усе поле залягли. Ном. стр. 292. № 54. Великая худобонька все подвір'я заляже. Чуб. V. 163. Словник української мови Грінченка