залягти

ЛЯГА́ТИ (про людей та деяких тварин — приймати горизонтальне положення), ПА́ДАТИ, ПРИПАДА́ТИ, ОПУСКА́ТИСЯ, ЗЛЯГА́ТИ розм., КЛА́СТИСЯ розм., ОБЛЯГА́ТИСЯ розм. рідше; РОЗЛЯГА́ТИСЯ, РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ розм. (лягати вільно, невимушено, розкинувшись); ЗАЛЯГА́ТИ (лягати надовго); РОЗПЛА́СТУВАТИСЯ, РОЗПЛА́ТУВАТИСЯ рідше (лягати пластом); ПРОСТЯГА́ТИСЯ, ПРОТЯГА́ТИСЯ, ПРОТЯ́ГУВАТИСЯ, РОЗТЯГА́ТИСЯ, РОЗТЯ́ГУВАТИСЯ (витягнувшись на весь зріст). — Док.: лягти́, припа́сти, опусти́тися, злягти́, покла́стися, положи́тися, облягти́ся, розлягти́ся, розвали́тися, залягти́, розпласта́тися, розплата́тися, простягти́ся, простягну́тися, протягти́ся, протягну́тися, розтягти́ся, розтягну́тися, улаштува́тися (влаштува́тися). Яків лягає на ліжко (М. Стельмах); Довгим, вузьким коридором він іде під охороною до своєї камери і падає на полотняні нари (М. Стельмах); Раз у раз спиняючись, перечікуючи і припадаючи до землі, проповзла вона метрів із п'ятнадцять (Ю. Смолич); Але Василина вже безвільно, без жодного крику опускалася на сніг (М. Стельмах); Батько був сухий, худий, заморений; прийде було додому — та й зляже (Панас Мирний); Сьогодні вона наготовилася оце кластися вдруге, щоб поспати перед вечірнім чаєм (А. Кримський); Лазар замовк, поклався на ліжко, заплющив очі і став чекати (М. Коцюбинський); Хочуть (діти) його відпровадити додому, а він не хоче: положився на лавці, просить, що вже не буде ні стогнати, ні йойкати (С. Ковалів); Колгосп не хотів спати увечері, долаючи стару сільську традицію облягатися із заходом сонця (Б. Харчук); Кіно.. літом крутили прямо надворі, в садку. Глядачі розлягалися прямісінько на траві (Григорій Тютюнник); Досить-таки атлетичного складу хлопчина не тільки не злякався суворого голосу, а більше того — демонстративно розвалився на ліжку (Ю. Збанацький); Батько, пообідавши, заліг спати (Ю. Смолич); Він безсило, як підстрелений птах, розпластується на килимі (Д. Ткач); Прискочив (Василь) до Йвася, що розплатавшись на траві проти сонця, спав, як убитий (Панас Мирний); Потомлені бійці з насолодою простяглися на теплій землі (П. Панч); Хлопчик розтягся на сухому торішньому листі, стомлений (О. Іваненко); По обіді обсядуться всі гуртом під хатою, як кому вигідніш — хто в холодку на призьбі, хто на сонці, спину гріючи, на спориші розтягнеться (А. Головко).

НАСТА́ТИ (про певний стан природи, тишу, спокій, порядок і т. ін. — з'явившись, виникнувши, поширитися), НАСТУПИ́ТИ, ПОСТА́ТИ, УСТАНОВИ́ТИСЯ (ВСТАНОВИ́ТИСЯ), ЗАПАНУВА́ТИ, ЗАЦАРЮВА́ТИ поет. (про настання повного або тривалого стану); ЗАПА́СТИ, ЗАЛЯГТИ́ (про повну або тривалу тишу, мовчання і т. ін.). — Недок.: настава́ти, наступа́ти, постава́ти, устано́влюватися (встано́влюватися), установля́тися (встановля́тися), запано́вувати, запада́ти, заляга́ти. Настала на кілька хвиль пауза (І. Франко); Тонесенька смужка світла зникає, настає повна тьма (Леся Українка); Аж ось наступила темна, глуха ніч (П. Куліш); Постало коротке мовчання (О. Донченко); Він все ще надіявся, що всі скоро заснуть і запанує те сонне царство, яке дасть йому можливість вийти з хати на побачення. Але спокій у хаті ніяк не міг встановитися (Григорій Тютюнник); Після трьох днів гризні.. в сім'ї знову запанувала згода (С. Васильченко); Тиша, яка зацарювала на кордонах, не мусила запаморочити голови у Варшаві (Н. Рибак); Над степом запала тиша (П. Панч); Залягла мовчанка (В. Козаченко).