заперечити

запере́чити

[запеиречиетие]

-чу, -чиеш; нак. -еч, -ечтеи

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заперечити — запере́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заперечити — див. заперечувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заперечити — ЗАПЕРЕ́ЧУВАТИ що, кому (не погоджуватися в чомусь, висловлювати протилежну думку, доказ), СУПЕРЕ́ЧИТИ кому, ПЕРЕ́ЧИТИ кому, розм.; ОПРОТЕСТО́ВУВАТИ, ОСПО́РЮВАТИ рідко (висловлювати іншу, протилежну точку зору); СПРОСТО́ВУВАТИ (неправдиві факти... Словник синонімів української мови
  4. заперечити — Запере́чити, -ре́чу, -ре́чиш, -ре́чать; запере́ч, -ре́чте кому, чому; що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. заперечити — ЗАПЕРЕ́ЧИТИ див. запере́чувати. Словник української мови в 11 томах