звертатися

зверта́тися

[звеиртатиес'а]

-айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звертатися — зверта́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. звертатися — зст. обертати слово, обертатися із словом, (до громади) апелювати; (до лікаря) вдаватися; (з боку на бік) повертатися; (у далечінь) линути, кн. спрямовуватися; Р. вертатися. Словник синонімів Караванського
  3. звертатися — -аюся, -аєшся, недок., звернутися, звернуся, звернешся, док. 1》 Промовляти, писати, спрямовуючи свої слова, свою мову до кого-небудь. || до чого. Апелювати до чого-небудь притаманного або приписуваного комусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. звертатися — ЗВЕРТА́ТИСЯ (спрямовувати свої слова, свою мову до кого-небудь), ОБЗИВА́ТИСЯ (ОЗИВА́ТИСЯ), ОКЛИКА́ТИСЯ, УДАВА́ТИСЯ, АПЕЛЮВА́ТИ, АДРЕСУВА́ТИСЯ заст., УДАРЯ́ТИСЯ (ВДАРЯ́ТИСЯ) розм., заст., ОБЕРТА́ТИСЯ рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  5. звертатися — Зверта́тися, -та́юся, -та́єшся; зверну́тися, зверну́ся, зве́рнешся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. звертатися — ЗВЕРТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗВЕРНУ́ТИСЯ, зверну́ся, зве́рнешся, док. 1. Говорити, писати, спрямовуючи свої слова, свою мову до кого-небудь. [Конрад (звертається до старої жінки):] Ладнайте, мамо, нам харчі в дорогу! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах