звертатися
зверта́тися
-аюся, -аєшся, недок., звернутися, звернуся, звернешся, док.
1》 Промовляти, писати, спрямовуючи свої слова, свою мову до кого-небудь.
|| до чого. Апелювати до чого-небудь притаманного або приписуваного комусь.
|| Говорячи до кого-небудь, називати його певним чином, виявляти своє ставлення до нього.
|| Удаватися до кого-небудь за порадою, допомогою і т. ін. Звернутися до лікаря.
2》 Робити поворот у який-небудь бік; повертатися.
|| Спрямовуватися (про очі, погляд).
|| тільки док., перен., заст. Уміло повести себе в складному становищі; викрутитися.
3》 Удаватися до чого-небудь у своїй діяльності, зосереджувати свою увагу, свої інтереси на чомусь.
4》 заст. Іти, їхати назад; вертатися.
5》 рідко. Збиратися разом, в одне місце, докупи; згортатися.
|| Лягати або сідати, зіщулюючись, скорчуючись.
|| Скручуватися.
6》 діал. Перекидатися.
7》 тільки недок. Пас. до звертати 2), 5-7).
Значення в інших словниках
- звертатися — зверта́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- звертатися — зст. обертати слово, обертатися із словом, (до громади) апелювати; (до лікаря) вдаватися; (з боку на бік) повертатися; (у далечінь) линути, кн. спрямовуватися; Р. вертатися. Словник синонімів Караванського
- звертатися — [звеиртатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
- звертатися — ЗВЕРТА́ТИСЯ (спрямовувати свої слова, свою мову до кого-небудь), ОБЗИВА́ТИСЯ (ОЗИВА́ТИСЯ), ОКЛИКА́ТИСЯ, УДАВА́ТИСЯ, АПЕЛЮВА́ТИ, АДРЕСУВА́ТИСЯ заст., УДАРЯ́ТИСЯ (ВДАРЯ́ТИСЯ) розм., заст., ОБЕРТА́ТИСЯ рідко. — Док. Словник синонімів української мови
- звертатися — Зверта́тися, -та́юся, -та́єшся; зверну́тися, зверну́ся, зве́рнешся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- звертатися — ЗВЕРТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗВЕРНУ́ТИСЯ, зверну́ся, зве́рнешся, док. 1. Говорити, писати, спрямовуючи свої слова, свою мову до кого-небудь. [Конрад (звертається до старої жінки):] Ладнайте, мамо, нам харчі в дорогу! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах