звертати

зверта́ти

-аю, -аєш, недок., звернути, зверну, звернеш, док.

1》 неперех. Змінювати напрямок руху вбік від попереднього; повертати, рухаючись.

|| до кого – чого. Змінюючи напрямок, рухатися до кого-, чого-небудь.

|| Даючи прохід, проїзд кому-, чому-небудь, відходити, сходити вбік з дороги.

2》 перех. Спрямовувати кого-, що-небудь убік.

|| рідко. Змінювати напрямок пролягання дороги, стежки і т. ін.

3》 неперех. Мати, утворювати згин, вигин, поворот, завертати (про дорогу, річку і т. ін.).

4》 неперех., розм. Наближатися до якої-небудь межі в часі або відходити від такої межі.

|| безос. Доходити певного віку.

5》 перех. і неперех. Спрямовувати, переводити мову, розмову, думки на іншу тему, особу, інший предмет.

6》 перех. Говорити, писати, спрямовувати свої слова, свою мову до кого-, чого-небудь.

7》 перех. Повертати, спрямовувати що-небудь у певний бік, до когось, чогось.

|| Зсовувати набік.

8》 тільки док., перех., розм. Ударивши, різко повернувши, перекосити, викривити, ушкодити що-небудь.

Звернути в'язи (шию, голову) — а) (кому) убити, скрутивши шию, різко завернувши голову (зазвичай птахові); б) (кому) покалічити або вбити; в) (собі) покалічитися або загинути.

9》 перех. і без додатка, на кого – що. Складати вину на кого-небудь іншого.

|| Виставляти кого-, що-небудь як причину для виправдання або пояснення чогось.

10》 неперех., заст. Іти, їхати назад; вертатися.

11》 перех., рідко. Віддавати, повертати що-небудь назад.

|| Поновлювати що-небудь витрачене.