звільнений

зві́льнений

[зв’іл'неинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звільнений — зві́льнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. звільнений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до звільнити I. || звільнено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який став вільним. 3》 у знач. прикм. Вільний від якогось предмета, від виконання якої-небудь роботи. 4》 у знач. прикм. Порожній, ніким не зайнятий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звільнений — Зві́льнений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. звільнений — ЗВІ́ЛЬНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до звільни́ти¹. У червні 1904 р. Марії Іллінічні вдалося домогтися звільнення з Лук’янівської тюрми, а 8 липня 1904 р. була звільнена і Анна Іллінічна (Укр. іст. Словник української мови в 11 томах