звільнений

зві́льнений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до звільнити I.

|| звільнено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Який став вільним.

3》 у знач. прикм. Вільний від якогось предмета, від виконання якої-небудь роботи.

4》 у знач. прикм. Порожній, ніким не зайнятий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звільнений — зві́льнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. звільнений — [зв’іл'неинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. звільнений — Зві́льнений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. звільнений — ЗВІ́ЛЬНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до звільни́ти¹. У червні 1904 р. Марії Іллінічні вдалося домогтися звільнення з Лук’янівської тюрми, а 8 липня 1904 р. була звільнена і Анна Іллінічна (Укр. іст. Словник української мови в 11 томах