звільнений
зві́льнений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до звільнити I.
|| звільнено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Який став вільним.
3》 у знач. прикм. Вільний від якогось предмета, від виконання якої-небудь роботи.
4》 у знач. прикм. Порожній, ніким не зайнятий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звільнений — зві́льнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- звільнений — [зв’іл'неинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- звільнений — Зві́льнений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- звільнений — ЗВІ́ЛЬНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до звільни́ти¹. У червні 1904 р. Марії Іллінічні вдалося домогтися звільнення з Лук’янівської тюрми, а 8 липня 1904 р. була звільнена і Анна Іллінічна (Укр. іст. Словник української мови в 11 томах