1. Орфоепічний словник української мови

зеленкуватий

зеленкува́тий

[зеилеинкуватией]

м. (на) -тому/ -т'ім, мн. -т'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зеленкуватий — зеленкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зеленкуватий — див. зелений Словник синонімів Вусика
  3. зеленкуватий — -а, -е. 1》 З відтінком зеленого кольору, трохи зелений (у 1 знач.). 2》 Трохи зелений (у 3 знач.). 3》 розм. Хворобливо блідуватий (про колір обличчя, шкіри людини). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зеленкуватий — ЗЕЛЕ́НИЙ (який має колір зелені, трави і т. ін.); СМАРА́ГДОВИЙ, ІЗУМРУ́ДНИЙ рідше, МАЛАХІ́ТОВИЙ (яскраво-зелений). Я для тебе в зеленому мареві трав журну айстру сьогодні зірвав (В. Словник синонімів української мови
  5. зеленкуватий — Зеленкува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зеленкуватий — ЗЕЛЕНКУВА́ТИЙ, а, е. 1. З відтінком зеленого кольору, трохи зелений (у 1 знач.). Мов брили зеленкуватого скла, непомітно підкрадались [хвилі] до берега (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. зеленкуватий — Зеленкуватий, -а, -е 1) Зеленоватый. 2) Немного недозрѣвшій. Ячмінь був зеленкуватий, а він покосив. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка