1. Словник синонімів української мови

зеленкуватий

ЗЕЛЕ́НИЙ (який має колір зелені, трави і т. ін.); СМАРА́ГДОВИЙ, ІЗУМРУ́ДНИЙ рідше, МАЛАХІ́ТОВИЙ (яскраво-зелений). Я для тебе в зеленому мареві трав журну айстру сьогодні зірвав (В. Сосюра); Може, то казка знадлива тії смарагдові луки, плеск тепловодої річки, злотоіскристі піски? (Леся Українка); Ізумрудна, блискуча, з перлистою ніжною піною Хвиля котиться, грає (М. Вороний); Дивилась (Дарина) на далекі вогні, і їх відблиск застиг у її великих малахітових очах (В. Собко). — Пор. зеленкува́тий.

ЗЕЛЕНКУВА́ТИЙ (з відтінком зеленого кольору, трохи зелений), ЗЕЛЕНУВА́ТИЙ, ЗЕЛЕНА́ВИЙ, ЗЕЛЕНА́СТИЙ, ЗЕЛЕНИ́СТИЙ рідко, ЗЕЛЕНЯ́СТИЙ рідко, ЗЕЛЕНЯ́ВИЙ рідко; ФІСТА́ШКОВИЙ (який має колір ядра фісташки — блідо-зелений); САЛА́ТНИЙ, САЛА́ТОВИЙ (кольору салату — світло-зелений). Зеленкуваті стріли травинок вигинались дугою (Ю. Збанацький); Обережно торкнулася (жінка) пальцем тонкої зеленуватої кори, яка лисніла свіжим соком (С. Журахович); Внизу витка Горлиця котить свої зеленаві води у вузьких берегах (О. Слісаренко); Врожай із хвилі зеленастої На золоту перецвіта (А. Малишко); Одсвічували її очі чудним зеленистим блиском (С. Васильченко); Гуржій трохи підвівся і побачив високу, струнку дівчину в зеленястій шинелі (С. Журахович); Через Набережну густим розсипом повзли чужі зеленяві шинелі (Я. Баш); Сів (Фітельберг) за стіл і обвів ніби прощальним поглядом пофарбовані у фісташковий колір стіни (Н. Рибак). — Пор. 1. зеле́ний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зеленкуватий — зеленкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зеленкуватий — див. зелений Словник синонімів Вусика
  3. зеленкуватий — [зеилеинкуватией] м. (на) -тому/ -т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
  4. зеленкуватий — -а, -е. 1》 З відтінком зеленого кольору, трохи зелений (у 1 знач.). 2》 Трохи зелений (у 3 знач.). 3》 розм. Хворобливо блідуватий (про колір обличчя, шкіри людини). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зеленкуватий — Зеленкува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зеленкуватий — ЗЕЛЕНКУВА́ТИЙ, а, е. 1. З відтінком зеленого кольору, трохи зелений (у 1 знач.). Мов брили зеленкуватого скла, непомітно підкрадались [хвилі] до берега (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. зеленкуватий — Зеленкуватий, -а, -е 1) Зеленоватый. 2) Немного недозрѣвшій. Ячмінь був зеленкуватий, а він покосив. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка